Mom’s Column: 5 мов любові

Десь прочитала: “Якщо вас не люблять так, як вам це потрібно, це ще зовсім не означає, що вас не люблять на 100 можливих відсотків”. Кожен любить по-своєму. Хтось (наприклад, я) любить емм… емоціями. Тих, кого люблю, відчуваю, сприймаю, підтримую, підбираю слова, роблю приємності, розділяю їх радості, горюю, коли їм зле, і звісно ж, знаю, що треба сказати у різні моменти. А хтось (наприклад, мій чоловік), любить вчинками. Всі оці “вдягни шапку” чи “давай зроблю тобі в 4 ночі бутер” – це про нього. Іноді я забуваю, що “мови любові” у всіх різні. І в сльозах вимагаю від нього емоційних “та маленька-золотенька, ох яааак же ж тобі важко 😭😱😫“. Але це як пояснювати іноземцю, як пройти в центр українською – навіть яра жестикуляція мало допоможе 🙂 Вихід – напевно, вчитись “перекладати”. Емпатія – вона ж передбачає “ставити себе на місце іншого”. Ключ до порозуміння – співчуття, і не лише у якісь “форс-моменти”, а й взагалі. Вміти перекладати чиюсь любов на свою мову. Ну і любити, звісно

2 Replies to “Mom’s Column: 5 мов любові”

Що думаєте про цей пост? Дуже цікаво!