Mom’s Column: Культ Хорошого Тата (Дню Батька-2017 присвячується)

46Я рідко сама себе за щось хвалю (більше навпаки, за все підряд критикую) – але раз у нас сьогодні День Батька…  Так от – якби можна було  дати самій собі дзвінке “п’ять” і сказати: “Отут ти –  молодець! Ріспект, Даша! П’ять балів!  У твоїх дітей (ну ладно, поки що – у твоєї дитини) кльовий тато.”

І молодець я не тому, що щось там дуже нааналізувала, вишукала і вимудрувала з пошуками чоловіка 🙂 А що тоді-і-і, десять років тому, легковажною гультяйкою, зеленою і пустоголовою, я таки правильно вирозуміла собі, що туси-тусами, кохання-коханням і пристрасті-пристрастями… Але те, що він ще тоді любив дітей (я – не дуже 😂) і вмів з ними спілкуватися, десь там на фоні, “на майбутнє”, поставило правильну “галочку”: він! Саме він 😉 І я не помилилась 🙂

Не буду вникати в деталі, перефразую Толстого: всі хороші татки хороші одинаково. Може, я і не молодець ніякий, мені просто пощастило, і хвалитись, в принципі, негарно… Але думаю, по-справжньому негарно хвалитись брендами, шмотками чи тачками, а хорошим чоловіком – можна, і навіть треба! Тому що таким чином формується і популяризується Образ Хорошого Тата, а з цим у нашому суспільстві несолодко 🙂

У нас із ним, як і у всіх, все зовсім-зовсім не ідеально – часом ми сваримось, яку кашу давати дитині, довго і нудно виясняємо, яке купити автокрісло, і крізь зуби сичимо “тихішшше, мала спить!”. Мовчу вже про якісь не “мамо-тато”, а “жінко-чоловічі” розборки 🙂 Але це – ми, а це – вони. Він і Вона. І чесно – це капець як важливо, бо у подружніх стосунках двоє добровільних учасників, а в стосунках дітей і батьків – тільки один. Інший там – скоріше суб’єкт, який мало на що може повпливати. Тому я й така щаслива, що у них все кльово (принаймні, поки що) – з цим їх обох і вітаю 🙂 

Давайте спочатку – Тато.  З цим словом у більшості людей асоціюються безкінечні проблеми: у когось його не було, в когось він був не дуже, а в когось – взагалі капець; комусь пощастило – і тато у них був те, що треба, але таких мало. 

А якщо копнути глибше (тобто, проаналізувати, чиї тати не прото були турботливими  і  уважними, плюс достойно забезпечували родину, плюс любили свою дружину) – а ще й займались вихованням своїм дітей не як бог пошле, а вдумливо і акуратно. І зуміли передати синами гідні поведінкові моделі чоловіків, а донькам – впевненість у своїй силі, як жінки… То взагалі все плачевно.

“Та що ти починаєш, ще й у такий день!” – скажете мені ви, – “Та хто взагалі ідеальний?!” І будете праві – точно, ніхто, і дійсно, що це я зі своїми дитячими комплексами і образами тут… Але про поганих татів треба говорити. Так само, як про поганих мам – і про поганих людей в цілому. Бо там де розмови – там і зміни, а останні потрібні всім.

Цікаво, що популярний зараз, трохи іронічний образ “bad mama” народився у кривавих муках жіночого мамського перфекціонізму. А от “bad daddy” ніколи ні з чого не еволюціонував. “Поганим татом” бути взагалі-то нормасік. І його ніхто поганим навіть не назве [ну бо у всьому, як відомо, винна жінка, яка такого собі сама вибрала, і не виховувала чоловіка, і сама йому дозволяє весь цей пофігізм, і так далі, і бла-бла. Але ж насправді все не так]

На жаль (чи на щастя – бо все можна змінити) – чоловік-інфантил лікується, правда, таки батогом, а не пряником. Інколи не лікується, але тоді гляньте цьому в очі, і сама собі зізнайтеся, на що  підписались.

Поганий тато – це не той, хто покинув дітей. Поганий тато – це не той, що не забезпечує сім’ю.  Не той, хто бухає, лупить маму і дітей, тиранічно пресує, психологічно давить чи там щось ще із розділу “Батьківство: Жахи”. Все це – про жахливого тата. Це – точка екстремуму, і на татівській системі координат вже не 0, а суцільні капітальний мінус. Як так сталось, чому, хто допустив і що з цим робити – я не знаю, так само, як не знаю, що робити зі всілякими іншими жахливими явищами в цілому. 

Я хочу схаменути всіх (і себе теж): ДІВЧАТА! І хлопці. Погані тати – це також зло, з яким слід боротись (і найперше, самим же татам). І на відміну від “поганих мам” (які, в сучасному контексті, просто не фанатіють і не божеволіють у цьому фанатизмі від мама-статусу) – “поганий тато” є таким без жодних підтекстів та іроній 😒

Поганий тато – це  той, хто дупля не ріже, в якому класі його діти, у що вони люблять гратись, що люблять їсти і звідки беруть ці свої машинки-одежинки-портфелі. Той, хто замість гуляти з дитиною, квасить пиво в гаражі. Той, хто залишається з малюком раз на рік і всерйоз вважає це геройством. Той, хто кричить з іншої кімнати: “Вєрааа, він плаче, що робити?!”, і той, який сидить за столом у гостях, поки жінка аніматорить їх спільну дитину, як тільки може, фул тайм, нон-стоп, а що таке, “це ж мама”.

Поганим татом бути легко! Варто просто залишатись собою 🙂 Собою-підлітком, зі своїми інтересами, які важливіші за все інше. І що в цій ситуації круто – поганим татом так же легко ПЕРЕСТАТИ БУТИ.  І дуже просто стати ГАРНИМ батьком – так просто, що ви навіть не повірите. Може, це не про “героїзм”, і не про партнерські пологи, і не про “вночі до дитини встає ВІН” – і взагалі, ні про що конкретне, вирване з контексту, одноразове чи єдине. Це – про все в комплексі. 

Якщо ви одного разу в гостях хлестали коньяк, а ваша жінка бігала за малими сама… Чи якщо ви якось вночі перебрались спати у вітальню, бо не витримали кольок малюка. Чи нагодували якоюсь алергічною хіматурою. Чи зробили ще якусь із тисяч помилок 🙂  Це ще не значить, що на вашій татівській кар’єрі поставлений жирний хрест. Може, ви так домовились? Може,  того разу “була черга жінки”. Може, ви саме отак розподілили свої обов’язки. І це все супер!

Головне тут – “домовились”. Врахували. Поділились. Головне, що ви не “допомогли” мамі своїй дітей – а таки залишились її повноцінним партнером, і у вихованні дітей теж. Ви разом – і діти це відчувають. І не сприймають вас, як незрозумілий додаток до мами, що час від часу класно підкидає під саму стелю, “вчить бути пацаном” раз на рік і дозволяє їсти чіпси, поки мама не бачить (але ж по всіх серйозних питаннях до цього чувака ти не підійдеш, правда?). І не вважають, що “насправді мама рулить” – і вам же потім не доведеться психувати через власну незначимість у житті власних дітей. І не плакатиметесь потім друзям, що я “хіба що банкомат для них для всіх”. Ну то треба було бути не лише банкоматом 🙂 І таки бути значимим. Таки БУТИ.

Молоді сім’ї, сучасні, щасливі, не зіпсовані совком і “лихими 90-ми” все частіше повертаються до цих природних, нормальних сімейних моделей. Я бачу це щодня – на вулицях все більше татів з візочками, на майданчиках тусять не одні мами з бабусями, і в дитячих відділах тати впевнено беруть потрібні памперси без зйомок полиць на вайбер 🙂 І я навіть не хочу писати тут, що це круто – бо це не круто, це нормально, це  – так і має бути.

Має бути діалог у сім’ї, крім любові чи пристрасті, має бути дружба між татом і мамою: щоб всі питання вирішувались разом, а не “бо я сказав” чи “бо я сказала”. Має бути розуміння, що сім’я (і діти) – це, чьортпабєрі! – спільний проект! Де всі мають хай не тотожні, але одинакові по важливості ролі! І де не “мама і діти + тато”, а “мама + тато і діти”. Де тато – одружуючись з мамою – розуміє, що друзі стають на другий план (в жінок чомусь це спрацьовує автоматичніше). І якщо стає батьком – то “скоренько допоможу їй з малими, хай відстане, а потім футбо-о-ол” не має права на існування. Це твої малі. І вони важливіші за всі футболи світу 🙂 

Одним словом, дорогі наші тати! Ми не просимо вас бути ідеальними – ми, мами, і самі не ідеальні. Ми просимо вас бути ТАТАМИ – брати участь у всьому, що стосується ваших дітей. І навіть якщо у вас якось… не виходить любити ваших дітей відразу, сходу… Бо, давайте будемо чесними, навіть у жінок не у всіх материнський інстинкт спрацьовує на повну, то що вже казати про чоловіків? А ще й тих, які поколіннями не бачили гідних прикладів? Так от… любов до дітей – це не погода, то вона є, то її нема; любов – це робота 🙂 Виконуєте – і з’являються результати.

Любіть своїх діток – і кожна спільна прогулянка, кожна тарілка власноруч звареної кашки, кожна разом прочитана казка на сон, навчить вас тої простої (і непростої водночас) любові. Подарує її вам! І ви будете значно щасливіші – бо потім, коли вам буде за шістдесят, побачите: найкрутішим мужиком буде той, з ким найбільше тусятьйого дорослі діти ;)))

З Днем Тата, теперішні і майбутні Хороші Татки! Будьте щасливими 🙂 


Додатково! Мої статті на платформах:

Фейсбук: Блог Сонячного Зайчика

Інстаграм: Блог Сонячного Зайчика

Батьківський Портал

Bad Mama’s Blog

 

 

 

Що думаєте про цей пост? Дуже цікаво!