Передноворічне: Дякую, Пепо!

B0F0B18B-9B72-40D5-A701-D9193B9DE399.jpg…А за ідеально вилизану домівку (і навіть помиті всі рівні витяжки, і витерту пилюку на верхніх полицях шаф і навіть видраняні всі вентиляційні люки (!)) – велике “дякую” Пепі Свинці і її рідні.

Пепа – офіційний партнер генеральних прибирань всіх мам. Ну або майже всіх, ну або хоча б когось, я не вірю, що я одна такий психопат? Ееей, є тут хтось, хто вже встиг все прибрати до Нового Року?
Не раджу пробувати робити такі трюки без підготовки – Віка обдивилась мультиків (я благородно сама собі це прощаю, і щоб у році Собаки я була офіційно найбезсовіснішою мамою у світі, зустріну його цілою пляшкою шампанського 🙂 Отож, Віка обдивилась мультиків, у мене зліз весь гель-лак, болить поперек, коліна і все на світі, але я почуваюсь божественно 🙂

Інколи, коли прибереш і зробиш вдома все-все-все (навіть те, про що боялась мріяти протягом всього декрету, типу як перескладане все взуття по сезонах), навіть якщо це нафіг крім тебе самої нікому не потрібно, навіть якщо це випило тобі всю кров, і завтра доведеться екстрено бігти на новий манікюр, так от – інколи це дуже схоже на катарсис! Ідеш така – туди погляд, а там нема павутиння, туди – а там нема пилюки, туди – а там все поскладано (і всі іграшки перекочували в її кімнату, уявіть – НІДЕЕЕ не завалявся навіть найменший кубик лего, та це просто Редісон якийсь!).

І ти шариш, що це дуже скоро змететься з лиця Землі і знову перетвориться у прах, а твоя праця була радше процесом, ніж результатом. Але все одно! Цієї п’ятниці у мене саме такий новорічний настрій – виприбирати, вимести, вилизати кожен куток, і повзаючи на колінах зі швабрами, і забираючись на барикади з трьох табуреток (і при цьому безперервно “даючи попитки” – “ой а що це мама робить” – “Хочеш на ручки?!” – “Віка, це не бери!”) – так от, при цьому всьому, почуватися ЩАСЛИВОЮ 🙂
Новорічно щасливою!
П’ятнично щасливою!
Мамочно щасливою!

І просто дариночно щасливою – бо на тлі цього всього пепо-прибиральницького конфузу, зробила для себе відкриття. Що, виявляється, можна бути і повним фріком від чистоти, і мамою-гавняшкою з тим овердозом мультів (лише на якийсь час, і це головне!), можна видумати щось безглузде (і втілити його в життя), можна наробити купу дурниць, і тисячу раз помилитись, і сказати собі вкінці “А все одно, ти молодець”. Бо приймати себе – це і не боятися про це розповісти іншим 

Всі ми “якісь є” – так і круто!

Всім гарних вихідних! Бажаю всім “відфрікуватись” на повну – хтось, як я, прибиратиме до сказу, хтось приготує 200 страв, хтось нарядить всю родину у светри з оленями, хтось ляже спати о 9 і проспить всю паті, хтось всю новорічну річ проревить (і таке буває) – і знаєте що? Головне – щоб сказати собі “А все одно! Я молодець” 🙂
З Новим Роком! 🙂

Що думаєте про цей пост? Дуже цікаво!

Scroll Up