Мамо, допоможи! [Тренінг по домедичній педіатричній екстреній допомозі]

медична допомога дітям, утоплення, удушення, опіки, травми

допомога, перша допомога, дітям

Коли моїй Віці був рік і кілька місяців, вона подавилась хлібом.

Якщо точніше – то шматком святої паски (святість якої, на жаль, не допомогла нам в цій ситуації), і не по-справжньому подавилась, а поперхнулась – чомусь не можу знайти українського аналога цього слова – тобто, шматок хліба не заблокував їй дихальні шляхи.

Але тоді це було неважливо: ми були в гостях, навколо було повно народу, і все відбувалося приблизно так: Віка перший раз кашлянула – всі завмерли. Другий раз кашлянула (почервонівши) – всі  хором зойкнули. Третій раз – і понеслось! Радили хапати її за ноги і трусити вниз головою, поривалися бити по спині, хтось кричав “дайте води!” – а хтось чомусь намагався неодмінно докликатися до дитини 🙂 Короше, піднялася паніка, на щастя, все закінчилося добра – Віка прокашлялась і забула, але, підозрюю, бабуся ще не один Великдень вагатиметься, чи пригощати внучку паскою 🙂

Що робила я, мама? Та нічого. Завмерла на місці каменем, поки моїй мамській голові пробігалося табуном двадцять тисяч варіантів, що можна-треба-не треба-варто-не варто-робити, і що казав Комаровський, вреші-решт.

Ми, мами, переважно у ситуаціях, коли навколо паніка, зберігаємо спокій і холодний розум – бо мусимо, ми все ж таки головні у цьому “докторі Хаусі”, і наше рішення має бути єдиноправльним. Все це так – але саме тоді я зрозуміла, що я якраз і не знаю, що мені треба було робити. Це вже потім я десь прочитала, що коли при подавленні людина кашляє – значить, все буде гаразд, і нічого робити не треба. А тоді, за великоднім столом, я була цілком безпомічна і безпорадна, і це не на жарт мене перелякало. Я почала дивитися якісь відео по наданні першої допомоги, але в неті їх стільки, і всі такі хаотичні (і часто взаємозаперечуючі), що я почала шукати, де б пройти таке от міні-навчання, щоб у разі чого (тфу-тфу) повести себе правильно і все зробити ок.

І яка ж я була щаслива, коли цієх осені “зустріла” на фейсбуці таку подію: моя улюблена блогерка  O_mama, Оксана Собко, організовувала тренінг “Домедична допомога дітям”. Ну і як я вже писала у себе на фейсбуці – 18 листопада я (з майже двома десятками таких самих мам) відвідала цей шикарнющий, потрібний захід,  ось навіть сертифікат отримала 🙂

Коротше, крута штука – будете мати можливість, відвідайте (якщо Оксана ще таке організовуватиме, я вам дам знати) – а поки що хочу поділитися з вами коротенько всім тим крутим і корисним, про що дізналася сама.

Тут ще додам, що тренінг було організовано чудово – він тривав аж 5 годин, а пролетів, як кілька хвилин. Проводив його професійний лікар з медицини катастроф Львова, у нас були спеціальні навчальні манекени (на яких ми вчилися робити непрямий масаж серця і штучне дихання), а ще було дуже весело і по-домашньому якось 🙂

Отож! Домедична допомога дітям, або що робити мамі у різних небезпечних ситуаціях.

На початку ще додам, що я також людина (ще й дуже далека від медицни), і могла щось десь не так зрозуміти або запам’ятати, тому не раджу прямо таки брати мій пост за інструкцію для дій. Для того, щоб правильно все передати, я записала на відео деякі дії Михайла (інструктора), але не всі. Тому – краще після прочитання не полінуйтеся, а підійть на такий тренінг, або хоча б проконсультуйтеся з лікарем.

Пишу це, бо не хочу нікому нашкодити – а особливо, мамам і діткам, тому давайте підійдемо до порятунку життя тверезо і зі здоровим глуздом.


Починаємо:

Перше і найважливіше – що б не трапилося, пам’ятайте: викликати “Швидку допомогу” або в інших випадках, відвезти в лікарню потерпілого чи хоча б викликати лікаря для загального огляду – це найважливіше!

Тут я розповідатиму про ДОМЕДИЧНУ допомогу – тобто, про те, що слід робити ДО приїзду “Швидкої” (чи консультації лікаря). Ми розглянемо такі випадки:

  • втрата свідомості
  • втрата свідомості з зупинкою дихання (а також – як правильно робити непрямий масаж серця та штучне дихання)
  • утоплення
  • удушення
  • ларингоспазми
  • травми
  • укуси тварин
  • опіки
  • отруєння
  • обмороження
  • гарячку

Про те, що варто (і чого не варто робити) у всіх цих випадках – я, переважно, писатиму тезисно, коротко, ілюструючи особливі випадки фотографіями та відео. Час від часу я публікуватиму у себе на фейсбуці окремі частини цього посту з відео чи фотографіями. 


  1. Втрата свідомості

Ось коротеньке відео №1, яке я записала на тренінгу, далі у статті все розписано детальніше: шо робити, коли хтось (дитина) втратив свідомість?

Отож, якщо ми бачимо, що наша дитина (або будь-яка інша людина в принципі) лежить без свідомості, ми починаємо надавати допомогу із – як казав наш інструктор – пункту номер 0: ОЦІНКА СТАНУ. Це найважливіше у будь-якій ситуаціх – адже аби правильно надавати допомогу, треба розуміти яка саме допомога потерпілому потрібна.

Для адекватної оцінки стану є так звани “4 кроковий підхід” (4 пункти, які слід врахувати):

  1. Власна безпека. Людиною щось трапилось, і немає гарантії що ця небезпека не зникла (її могло вдарити током, могла вкусити змія тощо). Перш ніж підходити близько переконайтеся, що ВАМ не загрожує жодна небезпека. Врешті-решт, якщо ви “примоститесь” без свідомості поруч – то нікому буде рятувати потерпілого.
  2. Далі, коли ми не бачимо небезпеки, перевіряємо стан людини – реакцію на голос. Покличте її – перевірте, чи вона вас чує (якщо так – вона з може принаймні підказати, що трапилось і що болить, або – якщо це доросилий – і як допомогти).
  3. Якщо реакції на голос нема, перевірте реакцію на дотик. Не варто трусити людину, як ту грушу, щоб не завдати їй ще більше шкоди – просто торкніться її, легко порухайте за плече, переконайтеся, що вона точнео без свідомості (можливо, людина просто з вадами слуху, а якщо це маленьке немовля, яке не вміє говорити – можна легенько потрети його пальцем по центру ребер, від такого трошки неприємного руху воно, принаймні, заплаче або якось відреагує, якщо воно перебуває при свідомості).
  4. Якщо свідомості нема – перевіряємо ознаки життя. Не пульс, як у фільмах, а ДИХАННЯ (тому, що пульс може по інерції “відстукувати” ще якийсь час). Не треба ніяких дзеркалець-пір’їн, просто прислухайтеся до дихання, приклавши вухо до рота, і дивіться, чи рухається грудина вгору-вниз. Слухайти дихання треба близько 10 секунд, і переконатися, що воно більш-менш рівне (а не пришвидшене чи дуже хрипке).

У деяких випадках, дихання не чути, бо у людини в розслабленому стані просто запав язик, вам потрібно просто його розблокувати, і тоді вже покликати на допомогу і викликати “Швидку”.

Як “розблокувати” язик? Якщо людина лежить на спині, у неї у стані без свідомості западає язик (тобто, розслабляється і заблоковує дихальний прохід), для того, щоб його “розблокувати”  не треба пхати пальці в рот чи намагатись якось його потягнути. Треба просто лежачій на спині людині максимально високо (акуратно!) підтягніть вгору підборіддя (умовно, щоб саме підборіддя “дивилось” в стелю); язик розблоковується, і можливо, дихання відновиться вже на цьому етапі

Правильне дихання – ще раз наголошую – має бути рівне і глибоке, дуже пришивдшене може бути вже агонінчим, дуже глибоке і хрипке (чи ще якесь незвичне) – теж погано.

Ось відео №2 з тренінгу, де наш тренер детально показує, як грамотно перевірити наявність дихання у потерпілого: перевіряємо дихання

Ну і ще один момент: поки чекаємо швидку, стараємось не рухати потерпілого, щоб не усугубити травм – важливо лише переконатись, що він не подавиться рвотними масами (рвоту може спричинити струс мозку, тощо). Для цього дуже акуратно перевертаємо людина на бік.

Правильний переворот потерпілого виглядає так (алгоритм): 

(При перевороті на лівий бік) – ліву руку відкладаємо вбік (паралельно до плеча, трохи вище) Однією рукою фіксуємо голову іншою спину (тримаємо за голову ззаду), і легенько перевертаємо (голова зафіксована!) Якщо це дорослий, аби полегшити собі переворот, можна іншу руку (якщо перевертаємо на лівий бік – то праву) перед самим переворотом завести потерпілому за голову вліво (буде видно на відео). Пам’ятайте, що вагітних можна перевертати лише на ЛІВИЙ бік, бо з правого ідуть крупні судини, які небезпечно перетискати.

Відео №3 з тренінгу про правильний переворот потерпілого:


2. Втрата свідомості із зупинкою дихання

Якщо ми зробили все по 4-кроковій схемі (як описано вище), але дихання у потерпілого немає, діяти треба негайно. Запам’ятайте послідовність дій:

Перший крок: потрібно зробити 3-5 вдихів “рот-в-рот” (якщо це маленька дитина – то “рот-в-ніс”) (деталі опишу далі)

Другий крок: якщо дихання не відновилося, починати робити так звану “реанімацію” – за схемою 2-15 (2 вдихи  – 15 разів непрямий масаж серця (про прямий масаж розповім теж детальніше нижче).

На цьому етапі важливо ще додатково зробити викликати швидку (якщо ви самі, поруч нікого немає, натискайте на гучний зв’язок, і паралельно з реанімацією, робіть викик на 103 – пам’ятайте, що вам треба буде повідомити точне місце, де все відбувається, своє ім’я – і описати стан людини. Чітко і без зайвих слів.  Якщо ж навколо вас зібралась купа людей, відразу постарайтеся придавити паніку у зародку 🙂 Не кричіть, просто строго накажіть всім заспокоїться, особливо панікуючим чітко роздайте завдання: ви телефонуйте у швидку, ви позбирайте розкидані речі, і так далі

Проводьте реанімацію (тобто, штучне дихння+ непрямий масаж серця, 2 до 15)  аж до відновлення дихання, по протоколу це роблять до 40 хвилин (потопельникам – 1,5-2 години. Тому що при утопленні завжди відбувається переохолодження, що повільніше дає запускати всі процеси, і “береже” мозок).

Після того, як дихання відновилося, обов’язково слід перевернути потерпілого на бік і чекати приїзду  “Швидкої…”. Тепер – про саму реанімацію:

  • Правильне штучне дихання

Якщо ви робите штучне дихання незнайомій людині, краще мати спеціальну гігігєнічну накладку (ні серветки, ні хустинки не врятують вас, як мінімум, від Гепатиту Б). При штучному диханні важливо “підняти” підборіддя і затулити ніс. Рот розкриваємо широко – так, ніби намагаємось вкусити яблуко – обхоплюємо ним якнайширу частину обличчя потрепілого, і робимо вдих. Важливо робити цей вдих помірковано, не на всю глибину легень, легенько – зайве повітря може скупчитись і шунку потерпілого, що може призвести до спазматичного блювання.

Вдихаючи слідкуємо, щоб піднімалась грудна клітина (це знак, що вдихаємо достатньо).

  • Правильний непрямий масаж серця

Сідаємо збоку від потерпілого, кладемо долоню на долоню по центру грудини і ритмічно натискаємо. Руки при масажі серця повинні бути рівними, не згинатися в ліктях, працюємо корпусом. Пальці нижньої долоні ідуть паралельно до ребер.

Долоню нижньої руки розташовуємо умовно по лінії сосків (посередині грудини), важливо не поставити руку нижче (до пупка) чи вище (до шиї) бо можна нанести травму. Хоча – якщо вибір між травмою чи життям – краще нанести травму але відновити серцебиття і дихання! Мертва людина з цілими ребрами – це гірше, ніж жива з поламаними 🙂

Ребра в принципі дуже витривалі  – в дітей вони на хрящах і досить податливі, але навіть якщо зламається ребро, це не критично, протикнути легені вони фізично не зможуть. Як і шкіру.

Загалом швидкість натискань має бути 100-120 на хв., тобто приблизно 2 на  1 секунду, і “глибина” – на 1/3 грудної клітини (тобто, досить глибоко).

Масаж слід робити досить ритмічно – я не знаю, чи це був жарт, але Міша увімкнув нам цю пісеньку і порадив запам’ятати приблизно її ритм:

 

Дуже маленьким дітям масаж можнаробити пальцями (вказівним і середнім), одні пальці внизу, інші зверху, і все так само. Або ж великими пальцями –  за тим же принципом. Загалом, дорослим ритм реанімації може бути не 15 на 2, а 30 на 2 – і можна взагалі без штучного дихання, лише  прямий масаж серця.

Ось тут маємо відео №4 з тренінгу, про те, як правильно робити штучне дихання і непрямий масаж серця:


Ми розглянули 2 базові випадки – втрату свідомості і втрату свідомості із зупинкою дихання,  я продовжую розповідати, що робити у таких ситуаціях:


3. УТОПЛЕННЯ

Перше і найважливіше – ніяк не намагатися потерпілому викачати чи ще якось дістати воду з легень! Особливо якщо водойма пірсна – вода (навіть солена) добре абсорбовується легенями, і виводиться організмом.Проводимо реанімацію, як описано в частині 1: два вдихи і 15 ударів масажу серця, аж до відновлення дихання; паралельно викликаємо “Швидку…”.

Врахуйте, що для дорослих важливіше масаж серця – тому що відсутність дихання ще 1-1.5 хвилин не так критично впливає на мозок, як відсутність кровообігу

До того ж, варто знати, що є таке поняття як “віддалене утоплення” – це коли дитина наковталась дуже багато води під час пірнання чи плавання (більше 2 літрів) – це може спровокувати набряки легень і закінчитись летально. Тому навіть якщо дитина тонула зовсім недовго, обов’язково відвезти її до лікаря

І взагалі, після утоплення – навіть якщо все закінчилось наче добре, людину відкачали – обов’язково іти в лікарню і 24 години обстежуватись в стаціонарі

Важливий момент – утоплення реанімується довше, ніж всі інші травми, тому що воно завжди призводить до переохолодження (а значить всі процеси в організмі сповільнені) По лікарському протколу – якщо інша реанімація проводиться близько 40 хв, то утоплення 1.5-2 години


4. УДУШЕННЯ

Удушення (удавлення, асфіксія) – це якщо якийсь предмет – їжа наприклад – потрапляє у горло, і заблоковує дихальний канал. Зазвичай, предмет застрягає достатньо глибоко, так, що його неможливо просто дістати. Для того щоб його виштовхати використовуємо “принцип груші” – типу, як для того щоб з медичної груші виштовхати воду чи повітря, ми маємо її стиснути, так само і тут – нам треба грамотно стиснути грудину, щоб діафрагма “витиснула” за допомогою всіх інших органів і тиску повітря, небзпечний предмет.

Перше і найважливіше при удушенні – якщо присутній КАШЕЛЬ, значить все гаразд, дихальний прохід не закритий, людина сама собі дасть раду. І хаотично лупити по спині немає ніякої потреби.

Якщо ж що людина не дихає, робимо наступне:

  • Діставати руками з горлянки краще нічого не треба, щоб не заштовхати предмет ще глибше – хіба що коли це досить легко зробити.
  • Для дорослих (і дітей-підлітків) можна застосувати прийом Геймліха.

Прийом Геймліха:

Потрібно стати позаду людини, однією рукою (кулаком) натиснути на точку між пупком і нижнім з’єднанням ребер, верхню руку покласти зверху на стиснутий кулак, і зробити 5 ковзаючих рухів знизу вгору: сильно давимо кулаком на діафграму, важливо щоб знизу вгору!

  • Якщо потерпілий значно більший від вас, можна покласти його на спину, сісти йому на бедра, і зробити такі ж виштовхуючі рухи (кулаком і доолонею) по його діафграгмі. Самому собі можна зарадити, “впавши” діафрагмою на спинку стільця або поручні, ковзати знизу вгору
  • Для маленьких дітей робимо наступне:
  1. Кладемо дитину животиком собі на внутрішню частину руки, голова на долоні. Долонею і великим пальцем фіксуємо її голову, руку фіксуємо ліктем об коліно (щоб вона була статичною).
  2. Робимо 5 ковзаючих ударів дитині в районі між лопатками (але не бити по самому хребту!) – знизу вгору; тоді перевертаємо дитину і так само долонею фіксуючи голову – ковзаючі рухи як при прийомі Геймліха в дорослих – по діафрагмі знизу вгору. Ковзаючі виштовхуючі – важливо надавлювати, а не просто ковзати! Всередину і вперед!

Важливо! Прийом “трусити за ноги вниз головою” застосувувати дуже небезпечно! Є дуже багато випадків серйозних травм – переломів шиї чи хребта Хоча принцип, за яким при цьому прийомі предмети вилітають з горла той же що і “груша” – їжа вилітає аж ніяк не під дією тяжіння, а тому що внутрішні органи під час перевороту створюють тиск повітря і предмет виштовхується

Пісдя серйозного удушення – також потрібно 24 години лягти на обстеження в стаціонарі.

Ось коротке відео №5 про наші дії при удушенні (прийом Геймліха та інше), яке я зняла на тренінгу:


5. Ларингоспазми

Іншими словами – алергічні набряки. Переважно всі мами алергетиків готові до цього, але несподівана алергія може провяитись і неочікувано – наприклад, ви приїхали на відпочинок, і там росте специфічна рослина.

Проявляється:

  • набряком язика
  • інколи набряком зони статевих органів
  • почервоніннями обличчя
  • з’являється свист при диханні

Викликаємо “Швидку”, а найперший, найпростіший метод допомогти – краплі до носа. У важчих випадках треба мати в домашній аптечці Дексаметазон. Потрібно вколоти 4 кубики в попу, але це вже для просунутих.


6. Травми

Важкі: удари, падіння, тощо – викликаємо швидку обов’язково.

При серйозних травмах потерпілого ні в якому разі не можна переміщати (максимум, акуратно перевернути, щоб врятувати від удушення рвотними масами). Ні в якому разі не давати пити (їсти само собою теж)! Тому що ми не знаємо наскільки серйозні травми внутрішніх органів. Треба також врахувати, що часто при травмах через кровотечі організм переохолоджується – тому потерпілого варто було б закутати, в ідеалі – накрити медичним термо-покривалом

При неважких травмах: розтяги, забої, гематоми – найважливіше, це прикласти ХОЛОД в перші ж хвилини, а рани обробити ХЛОРГЕКСИДИНОМ (а не перекисом водню, від якого можуть бути хімічні опіки).

Якщо є потреба зупинити кровотечу, найкраще – просто закриваємо рану пальцем, долонею або перекриваємо бинтом. Джуг такладати лише тоді, коли у потрепілого пульсуюча артеріальна кровотеча. Джгут накладається 15 см вище рани (ближче до серця).

Якщо маленька дитина при падінні вдаряється головою, за нею слід годину спостерігати, і тривожними симптомами можуть бути такі (при їх наявності їдемо в лікарню):

  • різний розмір зіниць
  • сонливість (змінена свідомість)
  • тошнота

7. Укуси тварин

Перше і найважливіше: місце укусу слід промити мильною водою (мило господарське натерти на терці  і змішати до кашки з водою, і промити). 

Якщо це укус невідомої тварини – слід негайо зробити вакцину від сказу протягом 24 годин. Якщо вас вкусила змія – не висмоктувати яд, це тільки допоможе йому краще поширитись, а негайно накласти холод – і поспішити в лікарю. Отруту можна витягнути саморобним поршнем зі шприца (зі зрізаним дном) – “витягнути” і хвилину-дві потримати так. Дбати, щоб вкушена кінцівка не рухалась, і не забути зняти прикраси з рук і ніг бо вони можуть напухнути

8. Опіки

Перше і найважливіше: опік треба помістити під холодна водну воду, і в залежності від розміру і сили опіку, тримати від 5 до 15 хв.

Одяг при необхідності зняти якнайшвидше – позрізати, а не знімати.  Якщо є рана – накласти дуже рихлу і дуже мокру (щоб аж текло) бинтову повязку з кип’яченою водоб (або фізрочзином).

Пам’ятати, що якщо рани великі за площею – може бути переохолодження, тому треба дати потрепілому попити, і добре його укутати.

При сонячних опіках скористатись пантенолом (та схожими засобами) – від больових відчуттів можна дати ібупрофен або анальгін.


9. ОТРУЄННЯ

Перше і найважливіше: якщо отруєння відбулося рідиною (наприклад, побутовою хімією) – не можна викликати блювоту, щоб не викликати зворотного опіку стравоходу! Викликаємо “Швидку…” або якнайшвидше доставляємо в лікарню.

Що стосується харчових отруєнь, слід пам’ятати, що їх ознаки – це пронос і біль в животі, але крім того, важлива частота позивів: тобто, як і у випадку з блювотою, це якщо постійно є бажання блювати/сходити в туалет. 1-2 блювання –  це ще не ознака серйозного отруєння, можна попити сорбенти (типу Еліміналь-гелю), пити багато рідини і для покращення стану організму – вживати Регідрон. Незначний пронос лікується Ніфуроксазидом або Фталазолом.

Якщо ж блювання почастішали (3-4 і далі) – а до того ж, маємо такі ознаки, як білий наліт на язику (це – ознака зневоднення) + зниження загальної температури тіла і холодні кінцівки, їдемо в лікарню або викликаємо “Швидку допомогу”.


10. Гарячка (або пропасниця, жар, лихоманка)

Це – коли у дитини дуже висока температура, загалом, її потрібно збивати? якщо вона досягає 39 градусів (38.9 по протоколу) – але якщо ви бачите, що у потрепілого льодяно-холодні руки – це ознака, що температура в процесі росту, і її можна збивати вже при 37-38 градусах.

Найперше – пам’ятайте, що при лихоманці людину слід максимально розкутати, не накривати, можна навіть прийняти душ кімнатної температури (!).

Викликаючи лікаря, памятайте, що жарознижуючі препарати діють як мінімум за 15 хвилин (і до години часу)


11. Обмороження

При обмороженнях важливо не починати зігрівати окремо кінцівки  – а поставити грілку на центр тіла, зробити теплого чаю, одним словом, почати зігрівати організм цілком, а не лише кінцівки. Ознаки відомороження – зміна кольору від синюшного до багряного, чи навіть чорного,  втрата чутливості. Плюс загальний стан організму – людина сонлива, апатична, її свідомість порушена.


Загалом, це все – сподіваюсь, нікому з нас не доведеться стикатися із всім цим на практиці, але проінформований – значить, озброєний! Тому – бажаю всім міцного здоровя і великого везіння! Хай нам щастить! 🙂 

Ну і – ось вам нарізка найважливіший моментів тренінгу в одному відео – на завершення:

1 Reply to “Мамо, допоможи! [Тренінг по домедичній педіатричній екстреній допомозі]”

Що думаєте про цей пост? Дуже цікаво!