Весна починається сьогодні: з першим днем народження, Віка!

Тепер весна в нас починається 20 лютого – з Дня Народження Віки 🙂

Перший день народження – це свято для мами і тата. Не для Віки – бо в неї й так щодня свято 🙂  “А давай на її День Народження будемо цілий день робити все-все, що вона любить – носити на руках, годувати вкусняшками, бавитися в її улюблені ігри, дивитися її улюблені мультики?” – “Тобто, все те, що кожен день?” 🙂 Ну трошечки, може, і для Віки, бо нові іграшки, святкову фотосесію (вона обожнює студійне антуражне барахло) і навіть один “лизок” іменинного торта ніхто не відміняв. Але це поки що зовсім не дитяче свято. Видно навіть по торту 🙂

Колись ми будемо робити свята для неї – але сьогодні, коли їй ОДИН, це не просто дитяче свято. Це – символ того, що Зима Закінчилась 🙂

Мама і тато той перший рік проходять, як по канату під куполом цирку. Мама віддає всю свою енергію дитині, круглодобово, до дна. Якщо мамі щастить, і їй допомагають – то енергії трохи залишається (наприклад, щоб тихенько, під ковдрою, поки мала на прогулянці з дідом чи на кухні з бабусею, вести блог про своє мамівство та інші свої -ства :).

Але загалом, перший рік життя дитини – це період, коли віддаєш весь свій час маленькому згорточку, і знаєш, що результати, овертайми чи бонуси за цю виснажливу працю з 24-годинним робочим днем будуть колись пізніше. Такий собі проект суто на внутрішній мотивації 🙂  

Добре, що мами – це не лише професіонали варіння супчиків чи зміни підгузників, а й серця, повні любові. Ти готова, ти можеш, ти навчилася спати сидячи, ти тягнеш важкий візок крізь замети і спеку, ти вмієш, як рентген, одним поглядом визначати, що не так (і знати, що зробити із мільйона можливих варіантів, щоб було ТАК). Ти навіть не за усмішку, м’якенькі обійми чи теплі кучері, ти просто так – любиш своє малятко, бо воно – твоє маленьке життя 🙂

Татові ще важче – бо в нього, крім дитини, є ще і мама, про яку треба піклуватися не менше. Гарний тато – справжній герой, от чий культ треба плекати фільмами і літературою 🙂 Бо тільки з хорошими, справжніми татами мами мають можливість бути хорошими матерями. А їхні діти колись в майбутньому – шанс на нормальне життя без психотерапії. 

Отже, аж десь за рік ви закінчуєте цю школу молодого бійця, і готові нарешті святкувати. Ти святкуєш своє “мамівство” по-справжньому – бо воно не просто так, як свій день народження, воно важке, заслужене і пережите. “Святкуєш” свою дитину – вже таку велику! Дорослу аж, хочеться сказати! 🙂 “Святкуєш” свого чоловіка – найкращого у світі тата, але головне – чоловіка, бо витерпіти мене в цей рік можна було лише з великої любові 😉 “Святкуєш” рідних, з якими тобі  (і Вікусі) також дуже-дуже пощастило! І “святкуєш” себе – вже нарешті нормальну, спокійну, впевнену маму.

З Днем Народження, Кукуся! Дякуємо тобі за те, що зробила нас сильнішими, світ – прекраснішим, а життя – справжнім 🙂 

 

 

Що думаєте про цей пост? Дуже цікаво!

Scroll Up