Mom’s Column: Вагітна у тридцять

61У мене вже була тема про вагітність, і не одна… Але прийшов той час підвести підсумки вже трохи з іншої позиції: не “свіженької” післяродової мамашки з перепадами настрою від тотальної ейфорії до біполярного розладу… А вже трохи віджилої, нормальної, адекватної дівчини. Ой тобто жіночки 😉 Немає часу пояснювати – все детально розповім у пості!

Поїхали!

Для мене новорічні свята (і все оце передсвяткове хюге) – асоціюються з приємними моментами вагітності. Може, тому що в “такому” стані всі речі (і особливо такі милі серцю, як Різдво чи Новий Рік) запам’ятовуються чіткіше, сприймаються емоційніше… А можливо, тому що саме на цей період довелися мої вагітні фотосесії, і тепер – коли я хочу глянути, яка я була вагітною, я бачу себе, круглу і щасливу, у всьому цьому святково-різдвяному антуражі 🙂

Так от – у цей святковий час я чомусь захотіла знову поговорити про свою вагітність (першу – і, поки що, єдину) – тим більше, що я вже майже повністю “вилізла” зі всіх можливих гормональних чудернацьких станів (я – це ясно – вже як майже 2 роки не вагітна, і вже більше місяця не годуюча мама). І – омг, аж не віриться! – на ці свята я не буду свята , а точніше – на ці свята я виявила себе майже у довагітному стані, такою, як була до цієї всієї пригоди.

У мене аж якесь дежавю – всі ці банальні “немамочні” клопоти – яке плаття купити на корпоратив, як встигнути катнутись на лижах, чи не зайвим було те Фраголіно, що купити офісному Сікрет Санті, і як схуднути до Нового Року у жорстких умовах офісних обжировиськ 🙂 Ооо, це все зі мною – я така ж, як була колись!

Тільки тепер у мене ще є донька – вже “дойосла” і всі діла – ми можемо навіть поговорити про своє, про дівчаче, на цього “Миколая” я упахалась в пошуках гідних моєї Кровиночки подарунків, ну і взагалі – я типу і я “колишня”, і типу і зовсім ні! І от в цьому новорічному сумбурі – у вихорі мамських екзистенційних криз – я хочу написати вже тверезо і спокійно про Чудо-Стан – про Вагітність. І не просто про вагітність – а про особливо дорослу, особливо очікувану – і можливо, через це і особливо-перелякану, вагітність – вагітність у 30 🙂 

36Скажете, та нема різниці – що у 16, що у 25, що у 40? Та може! Але коли ти вагітна у 30 (і далі) –  є певні відмінності:

  1. Швидше за все, ти вагітна за власним бажанням (не тому, що “а чому б і ні”, не тому, що “так сталося” і не тому, що тебе якимись хитрощами переконала дорога родина (після  25 ти й так по всіх старих канонах “старородяща” – тож тобі вже байдуже). Після 30 ти точно завагітніла лише через власне бажання мати дітей. І з одного боку –  це прекрасно! А з іншого – така вагітність ускладнена так званим “горем від розуму”: ти вже стільки всього знаєш і розумієш, а ще в тебе стільки знайомих-сестер-подруг вагітніли і народжували (звісно, що всі з різними досвідами і результатами), що ти вже не можеш бути пофігістичною і розслабленою вагітною, якою б була у свої легковажні двадцять. Це – один з ключових мінусів вагітності “у тридцять”.
  2. Другий мінус – фізичний стан.  Тобі вже не двадцять. Ти, звісно, ходила в зал, не курила, не бухала і їла овочі з пароварки, але ти вже не така потужна пологова машина, як твоя вагітна сусідка-студентка 🙂 Це треба враховувати – хоча це лише одна сторона медалі. А інша – ти у свої тридцять якраз і вип’єш все фоліо, вітаміни і фреші, пройдеш всі процедури, аналізи і врешті-решт, не забуватимеш змащувати олійками живіт всі дев’ять місяців. І в  результаті, в тебе може все вийти здоровіше і краще, ніж в сильних-молодих-здорових, але – знову ж таки – ще недосвідчених і легковажних молодих мамочок 🙂 Так що боятися не варто!
  3. Коли ідеться про пізні вагітності (хоча особисто я “пізньою” вважаю вагітність після 40) – тобі обов’язково доведеться зыткнутися із математикою 🙂 Я маю на увазі цікавезний  розрахунок  від сотні добродійок і добродіїв “а скільки ж тобі буде років, коли твоя дитина піде в перший клас/одружуватиметься/народжуватиме внуків”. Ну ясно, що 40-річною бабусею тобі вже не стати 🙂 Але ж не обов’язково в сорок чи в п’ятдесят виглядати і поводитись, як руїни Трої, які вже єдине на що готові – це пекти внучатам пиріжки. Можна бути кльовою молодою мамою, будувати кар’єру і особисте життя, і нарешті вже відкараскатись від совдепівського ейджизму, з яким нас настирливо переслідують наші власні мами-бабусі і лікарі старої закалки. Та й народити в сорок – це вприснути в кров кінську дозу гормонів, чому б і ні?)

А решту нюансів вагітності  – такі самі, що у двадцять, що у двадцять шість, що у тридцять п’ять.  Ну принаймні, мені так здаєтьс 🙂 Якщо комусь цікаво почитати прості тверезі висновки про вагітність молодої мами, ось вони:

Я б поділила весь цей етап на три частини (особливо, якщо це ваша перша вагітність):

  • Вже вагітна
  • Таки вагітна
  • Ще вагітна

Перший триместр – це  просто магія (для сентиментальних): в тебе ще немає ніякого живота (інші зміни теж для чужого ока непомітні). В тебе ще все по-старому – ти носиш звичний одяг, займаєшся звичними справами, ти сама ще не до кінця розумієш (і часто забуваєш) що ти вже не просто ТИ, а якась чудна і невідома ВАГІТНА. Ну ти вже не зловживаєш нічим шкідливим, чоловік і близькі починають труситись над тобтою, в тебе вже десь в загашнику лежить “та сама” легендарна обпісяна паличка з двома смужками. І взагалі, про це ніхто майже не знає, але вас вже двоє, і це стає твоєю такою гріючою, маленькою (ІВЕЛИЧЕЗНОЮ!) таємницею. Десь під кінець цього першого етапу мене почало нудити (а оскільки мій перший триместр рівненько вписався в три літні місяці) – то якраз “прилетіло” мені на смачний кавунно-фруктовий сезон.

Досі пам’ятаю, як жахливо пахли для мене огірки і кавуни (що з їжі може бути безневиннішим?!). А ще в кінці своєї “вже вагітності” ти по трохи, найближчим починаєш розповідати про свій стан, тебе всі вітають, всі радіють, і це – чесно – дуже прикольно! Ніби День Народження довжиною в кілька тижнів.

Друга частина – ТАКИ ВАГІТНА  – найцікавіша. Це все так незвично! Живіт починає рости, і ти починаєш купувати одяг для вагітних. Досі пам’ятаю ту суміш самоповаги (ггг) і капризності, з якою я морочила голову жіночкам в магазинах і Тарасу. Мені треба було щось гарне, щось вагітне і – що досі мене дивує – вперто я хотіла тільки S розмір! В результаті, в мене було кілька нормальних “вагітних” джинсів, одні трєніки, що з горем пополам можна було носити під рошерани, одна “вечірня” сукня-парашут (яка мені підійшла розмірами аж на 9 місяців), пояс-бандаж, бюстгалтери четвертого (КАРЛ!!!) розміру, парочка “вагітних”H&Mівських блузок і одні пристойні штани, багато няшних піжам найбільшого розміру, два одинакові кардигани без защіпок, парка-дощовик від S-cape  (відразу зі слінговставкою – маю сказати, наймудріша моя покупка зі всього вагітного барахла, ношу його й досі!), зимова парка М розміру, в якій я зараз як працівник МНС, і зимове взуття з розряду “тупо зручно”. Ого, як багато, а я завджи думала, що майже нічого “вагітного” не купувала – до місяця п’ятого я ще легко поміщалась у свої вільніші плаття чи футболки.

Так от, в тебе вже видно живіт, тобі всі уступають місце і дуже з тобою люб’язні, ти ходиш на УЗД, огляди і різні там аналізи, як по свячену воду, і це все так цікаво і ново. Ти нарешті дізнаєшся, що це ДІВЧИНКА (боже, для мене це було,  як виграти мільйон, я навіть ревіла від щастя в УЗД-кабінеті, і лікарка, не врубавшись, жаліла мене, бо подумала, що я так хотіла хлопчика, що аж плачу). Ти вперше бачиш ці всі знімки УЗД – подумати тільки – власної дитини!!! Ти вже намагаєшся впізнати її риси. Ви довго приміряєте різні імена, поки не знаходите єдино-вірне 🙂 Ви записуєтесь на курси для вагітних. І вас пре тусуватися з такими ж пузатиками, всі ці теми, розмови, готування – це як нарешті приїхати в Париж, наслухавшись перед тим про нього все життя.

Дитина вперше рухається! Ти точно вже відчуваєш, що все змінилося, що вас тепер двоє; з часом ці рухи перестають нагадувати “рибку в акваріумі” – дитина товчеться, як ненормальна, живіт ходить ходуном і живе своїм життям, ви періодично “ловите” різні гіотетичні частини тіла в різних місцях (наприклад, під справа під ребрами, або зліва внизу). Вам хочеться постійно гладити той живіт, обіймати його руками.

Але все це – на тлі легкої нудоти, коли не те щоб хочеться блювати, але постійно злегка неприємно. Час від часу (десь раз на тиждень) – НЕ ЗЛЕГКА, тоді тебе може вивернути від будь-чого, і в мене ще дико боліла голова. Але це все не дуже суттєво. Дівчата в черзі в поліклініці кажуть, що в них те саме, мама, бабуся і всі знайомі жінки згадують свої вагітності, і ти почиуваєшся, наче член таємного ордену, а то й клану)))

Поки там вирішуються справи з декретами, бандажами, вітамінами і ростом живота (і ваги, блін) – наступає період ЩЕ вагітна. Триместр, коли вже просто хочеш народити. І навіть всі жахи пологів тебе не лякають. Живіт стає величезним, вага з 52 кілограмів стає 69, ходиш ледве-ледве. Спати вночі взагалі капець – мучить безсоння, вічно чомусь переповнений сечовий, а ще ти вже сидиш вдома. І починаєш ставати маньяком чистоти. Я на дев’ятому місяці, наприклад, мила в січні (при мінус 10) вікно з обох сторін і щодня витирала пилюку ВСЮДИ. Ще ці виснажливі збирання валіз в пологовий (“уринальний катетр?! таке може мені знадобитися?!”) і взагалі. Ти вже не людина – ти капсула, яка ось-ось вибухне, якої всі остерігаються.

Ти починаєш думати: “А якщо я народжуватиму прямо зараз?” – і через це боїшся занадто сміятися, занадто рухатися, занадто нервуватися, одним словом, до самого дня Х ти вся на нервах і чекаєш його з нетерпінням і страхом.

І коли тебе везуть в той пологовий з переймами, все ще думаєш – “Та ну… Сьогодні прям?!”. І виявляється, що під час вагітності ти думала про вагітність, про пологи,  про три дні в пологовому, про виписку, про що завгодно  – а про те, який етап наступає за трьома вищеописаними МАЙЖЕ ЗОВСІМ НІ! Халепа. Але це вже зовсім іншат історія 🙂 

Досі згадую свою вагітність, і не вірю – це все було зі мною? От прикол! Хай у всіх все буде добре! І в 30, і в 16 – а в когось, можливо, і в 50 😉 Це магічний період у житті жінки і її родини! Бажаю всім жінкам насолоджуватися своєю вагітністю – а у особливо важкі її моменти пам’ятати, що воно все цього варте 🙂

Веселих всім свят! 🙂 І тотального колосального крутого різдвяного ХЮГЕ 🙂 

46

Що думаєте про цей пост? Дуже цікаво!